Науково-проектне та організаційне забезпечення сталого
розвитку регіону Розточчя

Юрій Зінько,
Львівський національний університет імені Івана Франка

 Природно-ресурсний потенціал та характер господарського розвитку на українсько-польській височині Розточчя створюють сприятливі передумови для впровадження елементів сталого природокористування у різні галузі природокористування. Необхідною складовою розробки та впровадження політики сталого розвитку повинні стати науково-проектні розробки з широким залученням академічних і спеціалізованих наукових інституцій. Досвід останніх десятиріч показує, що наукові розробки для потреб зрівноваженого розвитку височини Розточчя стосувались у першу чергу заповідної (природоохоронної) і рекреаційної галузі. Серед цих наукових розробок необхідно виділити: концепцію створення транскордонної природоохоронної території Розточчя з провідною функцією туризму (Ронковський, 1993; Кравчук, Ронковський, Брусак, Зінько, 1997; Rakowski, 2000), формування транскордонної структури туризму (Зінько, 2003), розробку проекту організації міжнародного біосферного резервату Розточчя (Стойко, 1996; Зінько, Брусак, Кравчук, 2001; Стойко та ін., 2003). Низка цих наукових проектів була підтримана міжнародними програмами ТАСІС, ФАРА-ТАСІС, Генрі Форда.
Вищезгадані проекти зумовили здійснення ряду заходів та ініціатив у заповідно-рекреаційній галузі та суміжних з ними сферах життєдіяльності на Українському Розточчі. Зокрема, у 1998 році створено Яворівський національний природний парк, а в 2000 році затверджено План охорони і рекреаційного використання парку на 15-річну перспективу, у 1993 році створено ландшафтний парк “Знесіння” у Львові та розроблено проект ландшафтних парків Жовківський і Равський, ознаковано велотрасу на Українському Розточчі: Львів – Жовква – Крехівський монастир – Львів. Значно посилився проекологічний і екотуристичний імідж Розточчя після впровадження міжнародних проектів технічної допомоги пов’язаних з розвитком сільського туризму і підтримки народних традицій цього регіону, з інформаційно-освітньої підтримки серед місцевих громад проекту створення біосферного резервату “Розточчя” та розробки Програми екологічних дій для міста Жовкви – важливого культурно-туристичного центру Розточчя. Розробка проектів сталого природокористування та їх впровадження у природоохоронній і рекреаційній сфері Розточчя зумовлюють необхідність відповідних ініціатив в інших галузях цього регіону: лісовій, сільськогосподарській та мілітарній (Яворівський полігон).
 Перетворення регіону Розточчя у модельну територію українсько-польського пограниччя з вираженим пріоритетом сталого природокористування  засвідчує, що необхідною складовою цього процесу є відповідне організаційне забезпечення цієї діяльності державними, науково-проектними та громадськими організаціями. Досвід останніх десятиріч показав ефективність співпраці у справі науково-проектного забезпечення політики сталого розвитку на Розточчі таких українських і польських інституцій: Львівського національного університету імені Івана Франка, національного лісотехнічного університету України, Люблінського університету Марії Кюрі-Склодовської, Люблінської політехніки, Варшавського інституту охорони природи та Варшавського інституту туризму. Важливу роль у просуванні ідей зрівноваженого розвитку відіграє  співпраця органів самоврядування Львівської області та Люблінського воєводства на рівні районів (повітів) та сільрад (гмін). Одночасно з кожним роком все суттєвішою є роль ініціатив екологічних, туристичних, культурологічних громадських організацій у розробці програм та впровадженні елементів сталого розвитку у природокористуванні транскордонної височини Розточчя. Назріло питання створення координаційних органів, що забезпечували б політику сталого природокористування в регіоні. Зокрема, такою структурою могла б на початковому етапі стати координаційна Рада проектованого міжнародного біосферного резервату “Розточчя”.